Чим же відрізняються ПАЛ від природних ландшафтів?


По-перше, всім їм властива та чи інша антропогенна трансформованість деяких природних компонентів, а часом і морфологічної структури початкового ландшафту.

Спочатку в них змінюється біота: вирубка лісів, орання земель, посіви сільськогосподарських культур, плантації, оазиси в пустелях і т.п. Часто змінюється і літогенна основа разом з грунтом: кар'єрно-відвальні комплекси гірничорудних районів (наприклад, Курської магнітної аномалії, Екібастуза та інш.), міські та промислові забудовані території.

По-друге, більшість сучасних ПАЛ насичена продуктами людської праці, які називаються техноречовиною і техноструктурою. До них відносяться:

  • різні споруди – від сільських хат і скотарень до гробниць фараонів, гігантських гребель, хмарочосів («рельєфоіди», за Л.Л.Розановим);
  • різноманітна техніка – від примітивного селянського плуга до КамАЗів, комбайнів та екскаваторів, здатних здійснювати роботу і трансформувати ландшафти;
  • матеріали, одержувані в промисловому виробництві, – це виплавлювані метали, синтетичні матеріали, штучні добрива, отрутохімікати;
  • техноречовиною сучасних ландшафтів стають і відходи виробництва, промисловості та інш., що надходять до них.

Все це своєрідні техногенні компоненти й елементи матеріальної, антропогенної частини ПАЛ.

В даний час в ландшафти локально надходить відходів виробництва у вигляді різних хімічних сполук помітно більше, ніж від природного вивітрювання, мінералізації органічних залишків та вулканізму. Порушуючи біогеохімічні кругообіги і пошкоджуючи біоту, вони змінюють структуру та генофонд сучасних ландшафтів.

По-третє, ПАЛ часто мають не тільки природну, але й антропогенну енергетичну основу. У примітивних формах – це м'язова сила людини і тяглової худоби, штучні пали. У сучасних формах це може бути механічна енергія різних машин (трактори, автомобілі, бульдозери, екскаватори тощо), а також теплова і електрична енергія АЕС, ТЕС, ГЕС та інш.

По-четверте, в сильно трансформованих ландшафтах позитивні зворотні зв'язки часто переважають над негативними. В результаті вони стають малостійкими до звичайних природних процесів.

По-п'яте, для природно-антропогенних ландшафтів характерні зміни їх структурно-функціонального розмаїття, а отже, і еволюційної гнучкості або пластичності. Це проявляється як у вертикальній, так і в територіальній їх організації (у горизонтальній структурі).

На перших етапах, коли людство освоювало ландшафтну оболонку локально, створюючи осередки землеробства, населені пункти та інші природно-антропогенні геоекосистеми, регіональна та місцева різноманітність і інформаційна насиченість ландшафтів часто зростали. Природні ландшафти збагачувалися етнокультурними й господарськими властивостями та елементами.

Однак в останнє сторіччя господарська діяльність стає одним з провідних лімітуючих факторів природного ландшафтогенезу, що згладжують природні відмінності в ПАЛ.

Це веде до спрощення їх структури та уніфікації, особливо в біоті. Так, на місці різноманітних природних ландшафтів людина часто створює величезні по площі агроландшафти з окультуреними орними грунтами. У них вирощується порівняно невеликий набір сільськогосподарських культур. Переважають пшениця, рис, кукурудза, овес, картопля, бавовна. У тропічній та субтропічній зонах широкого поширення набули великі плантації монокультур.

В останні десятиліття західна технократична цивілізація все активніше проникає і монополізує виробничі та етнокультурні ніші інших країн та народів. В результаті зменшується етнокультурне розмаїття та уніфікуються самі природно-антропогенні ландшафти ГО, різко знижується їх природне розмаїття. Антропогенні навантаження вже призвели і до значних втрат видового генофонду біоти, особливо фауни Землі.

Написати коментар (0)

Популярні статті цієї рубрики:


Рекомендуємо компанії цього напряму:

БЛОК ВІЛЬНИЙ
Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте пакет послуг "Бізнес"

Замовити!
База компаній