Сад на даху варшавської бібліотеки

Бібліотека Варшавського університету з висячими садами, які каскадом спускаються до рівня землі, потрапила в усі путівники по польській столиці. Судячи з відгуків туристів, ці сади на даху – найчарівніший простір у Варшаві.

Адже архітектура столиці Польщі і без того вміє дивувати. Під час Другої світової війни місто руйнували тричі, до моменту його звільнення понад 80% будівель лежали в руїнах. Тим не менш, зараз можна пройти по Старому місту повз відновлені за кресленнями Барбакану, собору Святого Яна, і в 10 хвилинах ходьби від них побачити університетську бібліотеку.

Цитати, ноти і формули на фасаді

Бібліотека, побудована на початку минулого століття, до кінця сторіччя вже неабияк занепала і застаріла. І в 1993 році був оголошений відкритий міжнародний конкурс на проект нової її будівлі. Будівельні роботи на ділянці неподалік від Вісли почалися в 1995, а в 1999 студенти університету вже могли відвідувати нову бібліотеку на набережній.
У конкурсному техзавданні обов'язковим пунктом значилося створення поруч з бібліотекою ботанічного саду. Переможці конкурсу, Марек Будзинський і Збігнєв Бадовський, запропонували зробити ботанічний сад університетським, об'єднавши його в одне ціле з експлуатованою покрівлею. Ділянка, віддалена від щільної міської забудови, надала архітекторам творчу свободу, і вони придумали будівлю м'яких, обтічних форм. Асиметричність композиції надала їй динаміку, а обшивка фасадів патинованими мідними панелями з цитатами і формулами – пізнаваний вигляд. А зелень плавно «піднімається» на дах будівлі, утворюючи єдиний різнорівневий простір для відпочинку. Такий прийом плюс невелика висота і «класичний» вигляд інших трьох фасадів забезпечили монументальній споруді гармонійне входження в панораму міста з боку Вісли.
Пандуси, доріжки і сходи ведуть на верхні рівні, де розташовані сади на даху – до буяння запахів і фарб. Їх створювали за проектом ландшафтного архітектора Ірени Баерської з використанням технологій ZinCo (Німеччина). Ці технології затребувані і в Росії, в першу чергу – завдяки популярності проектів покрівельно-ландшафтної компанії «ЦинКо РУС».
Сад на даху з лабіринтом доріжок

Висячий сад на даху бібліотеки вийшов одним з найбільших і найкрасивіших у Європі. Площа озеленення склала понад 10 000 м². Сад розділений на дві частини – верхній і нижній. Верхній, в свою чергу, розбитий на кілька ділянок, причому в кожній розгортається власний сценарій з форм, кольору, аромату і настрою. Це золотий, срібний, карміновий і зелений сади. На дах веде пологий озеленений пандус, що переходить в контури альтанки над скляним куполом бібліотеки. Верхній сад пов'язаний з нижнім мостами, пологим схилом і системою каскадних басейнів. У них дощова вода, зібрана на покрівлі, потоками спускається вниз. У підсумку, розмаїття рослин і вода стали невід'ємною частиною архітектури, що зробила можливим система ZinCo зі спеціальними дренажно-накопичувальними елементами.
Незважаючи на сучасний ландшафтний дизайн, дах університетської бібліотеки вражає своєю «палацовою» ошатністю. Тут роль мармурових ваз віддали вентиляційним пристроям, а павільйонів – скляним баням над читальними залами. Каскади води, «космогонічна» скульптура, вправні просторові сюжети – все це перетворює зелений дах бібліотеки в справжні сади Семіраміди чи партери Версаля. Городяни тепер сюди приходять, щоб поспілкуватися або помилуватися приголомшливими видами Варшави. Для безлічі туристів ця покрівля залишається одним з найсильніших вражень від відвідування польської столиці: повний захват.