Космогонічний сад Чарльза Дженкса. Роздум про метаморфози буття

Сад як мікрокосм, що відображає гармонію і устрій всесвіту – цей філософський підтекст неодноразово виникав у світовій історії садово-паркового мистецтва. Так формувалися концепції японського саду дзен, «райського» перського саду, англійського та французького садів епохи Відродження. Для свого наймасштабнішого проекту – The Garden of Cosmic Speculation («Сад космічного роздуму») – американський архітектор і критик модернізму Чарльз Дженкс (Charles Jencks) також обрав цей глобальний метафізичний канон, але його абстрактний ландшафт, облаштований "скульптурно-механістичними" інсталяціями та практично позбавлений рослинних насаджень, прагне розповісти про космогонічну неосяжність та безмежність.

Ви не знайдете тут регулярності та симетрії європейських скульптурних садів, не побачите плавної споглядальної течії японської садової мізансцени – в неосяжних просторах, створених Дженксом, панує пустельність і тектоніка місячних пейзажів, що перемежається фантастичними архітектурно-матеріалістичними вкрапленнями, збудованими за математичними, фізичними або генетичними законами. Він як роздум, як логічний потік, який у своєму протяжному нескінченному устремлінні вперед весь час натикається на химерні загадки світобудови.

«Бачити світ в піщинці, ця поетична здатність проникнення в суть речей і буття Вільяма Блейка, означає знайти відношення між великим і малим, наукою і духовністю, всесвіту і пейзажем. Ця космічна рівновага інспірує і живить розповідь моїх скульптурних, ландшафтних, та й теоретичних робіт. Я досліджую метафори, які лежать в основі живої природи і природного права, і паралелі, які вбудовують нас в світобудову так само грунтовно як крихітний паросток, і навіть тоді, коли наша свідомість відкидає саму ідею існування загального вселенського дому», – коментує свою ідейну позицію Чарльз Дженкс.