Сади і вілла Хем-Хаус (Ham House and Garden)

Місцезнаходження: Великобританія, Richmond

Береги річки в Річмонді і порослі лісом схили над ними в XVII і XVIII ст. були улюбленим місцем для будівництва величних будинків і створення садів. Хем-Хаус – одна з найбільш вишуканих і найкраще збережених подібних вілл. Вона побудована з цегли та обкладена каменем. Будівництво почалося в 1610 р. для сера Томаса Вавасура, але потім вілла була в значній мірі перебудована в 1672-1674 рр. для герцога Лодердейла і його дружини (колишньої графині Дайсарт). Джон Івлін відвідав будинок в період його розквіту. Він писав: "Після обіду я вирішив прогулятися в Хам, щоб подивитися будинок і сади герцога Лодердейла, які, звичайно, не витримують порівняння з кращими віллами Італії. Там я побачив квітники, квітучі сади, оранжереї, гаї, алеї, дворики, статуї, фонтани, і все це на березі найпрекраснішої в світі річки".
 
До 1948 року, коли Хем-Хаус придбав Національний трест, будинок зберігся практично без змін, однак сад, який бачив Івлін, давно зник. У 1976 р. почалося ретельне його відновлення, і знову сад і будинок склали чарівний гармонійний ансамбль XVII ст. Про колишній сад збереглося достатньо документальних свідчень. На малюнку Роберта Смітсона (приблизно 1610 р.) зображений, як підкреслював сер Рой Стронг, найбільш ранній з відомих зразків англійського саду, розташованого на одній центральній осі з будинком. На картині Генрі Данкертса (приблизно 1675 р.) показана ділянка дикої природи на півдні від будинку. Малюнки 1670-х рр. дають уявлення про безліч інших деталей.
Сьогодні відвідувачі підходять до будинку з боку річки, через зовнішній двір з кам'яною статуєю річкового бога. Циліндри підстриженого самшиту тягнуться вздовж оточуючих стін, прикрашених бюстами, встановленими в овальних нішах. Східний двір з одного боку будинку зараз представляє собою величезний квітник з ромбовидними низькими живими огорожами з карликового самшиту, і кожна ділянка заповнена посадками сантоліни і лаванди голландської, що чергуються, підстрижених на одній висоті з самшитом. Квітник обрамлений "тунелями" зі сплетених між собою грабів, в центрі його знаходиться статуя Бахуса.
Широка гравійна тераса позаду будинку прикрашена ялівцями в горщиках, калиною вічнозеленою, миртом і баптисією фарбувальною. Звідси відкривається вид на квадрати дерну, укладені рядами і розділені гравійними доріжками з обелісками з версальського самшиту. Позаду розташовується "дика" ділянка з живими огорожами з грабу, над якими підносяться нестрижені клени польові. Тут центральна доріжка переходить в коло, від якого в різні боки розходяться шість доріжок, обрамлених живими огорожами. У обгороджених ділянках розташовуються елегантні маленькі білі павільйони, пофарбовані зсередини в блакитний колір і увінчані блискучими золотистими флеронами. У високій траві деяких ділянок прижилися польові рослини – анемони, ліхніс, первоцвіт і королиця звичайна. У центрі розташовуються пофарбовані в білий колір глибокі шезлонги та копії статуй, які можна бачити на картині Данкертса. Все це створює привабливе з'єднання досить суворої формальності і живої декоративності, а павільйони і висока трава нагадують місце проведення якогось літнього фестивалю.
 
На захід, там, де в XVII ст. розташовувався город, стоїть старовинна оранжерея, яка датується 1677 р. На гравюрі 1739 р. в цій частині саду зображені акуратні грядки з фруктами і овочами. Стіни городу збереглися, в оранжереї зараз знаходиться чайна, частково відновлені грядки з овочами. Все це виглядає дуже привабливо, але це заслуга скоріше Беатрікс Поттер, ніж графині Лодердейл.