Ботанічний сад м. Осло (Oslo Botanical Garden)

Найбільш примітний норвезький ботанічний сад розташований в м Осло. Багатюща колекція різноманітних видів і форм рослин, розташованих на території саду, варта уваги навіть пересичених пам'ятками мандрівників.

Ботанічний сад Осло заснований на початку XIX століття на землях середньовічного маєтку Toyen в серці Східного Осло. У 1812 році датський король Фредерік VI викупив маєток у монастиря Ноннесетер для закладки на цій території майбутнього Університету Осло. Надалі, проте, плани короля помінялися – Університет був побудований близько воріт Карла Йохана (Вулиця Карла Йохана) в центрі міста, а в Toyen було вирішено створити Ботанічний сад.

У 1814 році Професором Ботаніки та Економіки в недавно заснованому "Королівському університеті" був призначений Христен Сміт (1775-1816). У його обов'язки також входила і керівна роль по закладці і будівництву нового Ботанічного саду в Христианії – таке ім'я в ті часи носило місто Осло. На жаль, але молодому спеціалісту не судилося побачити результатів своєї роботи – в 1916 році, під час експедиції в Конго, він помер від тропічної лихоманки. На згадку про першого керівника ботанічного саду, на його території була посаджена канарська фінікова пальма. Рослину виростили з насіння, яке Христен Сміт прислав зі своєї останньої експедиції на Канарські острови в 1815 році. У Пальмової оранжереї ботанічного саду це пам'ятне дерево прожило до 2000 року.

До робіт по закладці саду в 1814 році був також залучений Йохан Сібк – садівник з ботанічного саду Копенгагена. Сібк був прихильником англійського пейзажного стилю, вельми модного і популярного в той час і в Норвегії, і паралельно вів шефство над кількома іншими парками в Христианії. Серед його найбільш відомих робіт – благоустрій Slottsparken – парку навколо Королівського палацу в центрі міста.

Сьогодні головне завдання Ботанічного саду Осло полягає в підтримці багатющої колекції рослин, які використовуються в науково-дослідній роботі з систематики рослин і для навчання студентів міського Університету. В саду постійно проводяться освітні екскурсії для учнів з міських шкіл.

Ботанічний сад розділений на кілька зон, найбільші з яких також називають «садами». Кожен з садів по-своєму унікальний.

Одна з найбільших зон саду – Арборетум, або Дендрарій. Тут зібрано велику кількість дерев і чагарників, згрупованих за принципами сучасної систематики рослин. Прогулюючись по дендрарію у різні пори року, можна насолоджуватися фантастичним цвітінням його мешканців: вишні, кладастріса, давидії ("дерево носових хусток"), удаваної акації (робінії), катальпи, липи, бузини і чубушників. Ну, і звичайно, тут буває особливо красиво навесні, в пору цвітіння магнолій.

Одне з найстаріших дерев в Ботанічному саду – величезний кінський каштан (Aesculus hippocastanum), який ріс тут ще до будівлі маєтку в 1780-х роках.

На захід від кам'янистого саду, про який ми розповімо трохи пізніше, привертає увагу велика колекція хвойних рослин. Екзотичний і притягальний вид надають цій ділянці і посадки горіха волоського (Juglans regia) з їх розрізним півметровим листям, а також шовковиця біла (Morus alba) – одне з найстаріших дерев саду.

Найбільш витончене дерево Ботанічного саду, гінкго дволопатевий (Ginkgo biloba), можна знайти поряд з "Будинком Вікторії", – тут воно вирощується з 1870 року. Гінкго – дивовижна рослина зі Східної Азії, що поєднує в собі як ознаки хвойних, так і вищих квіткових рослин. Пік його розквіту і поширення в природі відносять до тріасового періоду (приблизно 225 мільйонів років тому), тепер гінкго зустрічається значно рідше. Інша "жива скам'янілість" Ботанічного саду Осло – Метасеквойя гліптостробусова (Metasequoia glyptostroboides) – велике хвойне дерево, колись широко поширене в північній півкулі, але ще зовсім недавно вважалося вимерлим. Лише в 1946 році ботанікам-дослідникам вдалося виявити живі екземпляри метасеквойї в невеликому, важкодоступному районі гірського Китаю.
У перші роки після відкриття Ботанічного саду, ділянка перед маєтком Toyen носила назву "Меморіал Фредеріка", на честь Короля Фредеріка VI, проте, надалі був перейменований в Старовинний сад. У 1950-х роках, в період капітальних відновлювальних робіт в саду, Старовинний сад також був перебудований, щоб бути в одному стилі з будівлею маєтку. Проект був виконаний у стилі бароко – з'явилися стрижені живі огорожі з липи і самшиту, квадратна галявина, фонтан і садові скульптури. Чотири скульптури в центрі Старовинного саду символізують чотири сезони року. Скульптури вирізані з тикового дерева і є точними копіями оригіналів, які зберігаються в історичному маєтку Billerud в норвезькому містечку Тотен.

Зона саду з назвою "Гірське Осло" стала домом для численних видів рослин, що населяють вапняні і багаті сланцем грунти гірських схилів Ослофьорда. Це нова частина саду, що з'явилася тут в 2000 році. Тут представлені тільки ті рослини, які поширені в цьому регіоні. Серед них особливо виділяються: трилисник гірський (Trifolium montanum) і ломикамінь (Oslo saxifraga), названий на честь міста Осло.

Тут багато весняноквітучих рослин: печіночниця благородна (Hepatica nobilis), простріл луговий (Pulsatilla pratensis), анемона дібровна (Anemone nemorosa), первоцвіт весняний (Primula veris), конвалія травнева (Convallaria majalis).

Протягом літа яскравими фарбами радують: пурпурна герань криваво-червона (Geranium sanguineum), блакитний змієголовник Рюйша (Dracocephalum ruyschiana), кремово-білий комірник звичайний (Filipendula vulgaris) і жовтий дивосил іволистий (Inula salicina). Деякі з приблизно дев'яноста представлених тут видів, у дикій природі знаходяться на межі зникнення. Так, осот їстівний (Cirsium acaule) сьогодні росте тільки на маленькій ділянці в Норвегії, перстач скельний (Potentilla rupestris) також рідкісний і зустрічається в Норвегії на 3-4 невеликих ділянках.
Літня пора – час квітників, тому в Ботанічному саду Осло їх досить багато. Велика і різноманітність використовуваних в них видів і сортів декоративних рослин.

Сад ароматів приваблює всіх відвідувачів, але особливо цінний він для слабозорих людей та інвалідів, що пересуваються на візку. Тут зібрано близько 90 різновидів рослин, посаджених не відповідно до їх систематичної класифікації, т.к. у рослин близьких видів і різновидів приблизно схожі аромати. Запахи, які видаються рослинами – кінцеві продукти їх метаболізму, які мають у природі дві основні функції – привернути комах для запилення квіток або відлякати шкідників. Деякі ароматичні рослини можуть бути шкідливі і для людини, але тут, в Саду ароматів, зібрані тільки ті рослини, які приємно пахнуть.
 
Сад лікарських рослин містить корисні і отруйні рослини, прянощі та кулінарні трави, а також культури, використовувані при фарбуванні і в інших промислових потребах. У розташованому неподалік Городі ви знайдете багато овочевих рослин, зернові культури, фруктові і ягідні дерева та чагарники.

Для профільного навчання студентів Університету Осло в Ботанічному саду був створений Систематичний Сад, де рослини згруповані згідно їх приналежності до ботанічних сімейств. Студенти вивчають тут еволюційні зміни в біологічних особливостях близькоспоріднених видів, механізми запилення і поширення рослин.

Сад проектувався і створювався в 1950-х роках професором Університету Осло Рольфом Нордхагеном. Сьогодні тут налічується більше 1800 видів рослин.

У 1868 році в Ботанічному саду з'явився "Будинок пальм" – пальмова оранжерея з трьома розділеними зонами – двома кліматичними (середземноморською і пустельною) і однієї для вивчення еволюційного розвитку пальмових рослин.

Незабаром, в 1876 році в саду був побудований "Будинок Вікторії" – невелика оранжерея, спеціально сконструйована для демонстрації дивної водної рослини – гігантського тропічного латаття Вікторія регія (Victoria regia). Навколо водойми з цією дивиною вирощують різні промислові рослини тропічної зони: червоне дерево, корицю, папірус, цукровий очерет, рис, ваніль, імбир та какао. Найбільше відвідувачів буває в "Будинку Вікторії" у серпні, адже в цей час тут починає рясно цвісти кірказон великий (Aristolochia maxima) – рідкісна тропічна ліана з 30-сантиметровими трубчастими квітками.
  
В оранжереї також є окреме приміщення для вирощування екзотичних орхідей, які представлені в основному епіфітними видами і формами. Є тут і багато інших, що мешкають у кронах дерев рослин, а також цінна і багата колекція африканських фіалок.
Кам'янистий сад, мабуть, найбільш цікава і улюблена відвідувачами зона Ботанічного саду Осло. На порівняно невеликій території відтворений альпійський пейзаж, з його кам'яними гірськими хребтами, вершинами і кручами, покритими травою луками і долинними. Сад розділений на різні географічні області, такі як Американське плато, Азіатський ландшафт, Азіатський гірський хребет, Альпійське високогір'я, Європейський скелястий схил, Європейський Гірський хребет, Європейський стрімчак і Гори Кавказу. У кожній з цих зон можна знайти властиві їй, ендемічні рослини.
 
Кам'янистий сад особливо гарний і привабливий в пору цвітіння рослин, що населяють його – навесні та на початку літа. В осінній період декоративність саду додає яскраве забарвлення листя і плодів. На його території налічується сьогодні близько 1400 видів і форм альпійських рослин.

Сади відкриті для відвідування з квітня по вересень і з жовтня по березень. Вони становлять інтерес не тільки для туристів, а й для дослідників, а також використовуються для навчання студентів-ботаніків міського Університету. Недалеко від саду розташовані музей Мунка і Кафедральний собор Осло.