Життя часто буває жорстоким до шедеврів садово-паркового мистецтва: їх весь час щось псує. Повені, урагани, а ще гірше – ландшафтні архітектори пізніших століть, які норовлять все переробити.



Наприклад, регулярний парк XVII століття замку Хет Ло в Голландії в XIX столітті повністю засипали – щоб вийшла "справжня" природа. Бельгійському парку Гекс пощастило більше. Створений наприкінці XVIII століття єпископом Шарль-Франсуа де Вельбрюком, він зберігся майже повністю.



Де Вельбрюк був видатним політиком, другом Вольтера та Мірабо. Обраний правителем Льєжа в 1772 році, він оформив резиденцію в Гексі відповідно до ідеалів Просвітлення, віддавши дань і розуму, і почуттям. Його сад включав і регулярні, і "природні" частини, і декоративний розарій, і практичний город.



Щоб полегшити обслуговування городу, Вірц проклав до нього широку алею, за якою може проїхати трактор.



Після смерті де Вельбрюка в 1794 році Гекс дістався його племіннику і відтоді залишався приватним володінням (зараз хазяїн маєтку граф д'Юрсель). Усі переробки в Гексі були делікатними. По суті, їх було дві: в 1910-х Жюль Жанле "освіжив" французький регулярний сад.



А в 1990-х відомий ландшафтний дизайнер Жак Вірц попрацював над розширенням трьох терас, що примикають до будинку – у своїй звичайній манері він замінив квітники газонами та стриженими огорожами.



Центральна алея, що веде до палацу де Вельбрюка, збереглася з XVIII століття.



На думку господарів, зміни тільки прикрасили старий парк – зробили його більш універсальним: раніше взимку в ньому не було на що дивитися, а тепер навіть у сніжну пору можна милуватися монументальними топіарними формами "від Вірца".







Написати коментар (0)

Популярні статті цієї рубрики:


Рекомендуємо компанії цього напряму:

БЛОК ВІЛЬНИЙ
Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте пакет послуг "Бізнес"

Замовити!
База компаній