Кам'яні статуї Кріса Бута

Краса натурального каменю, його лаконічність і природність надихає багатьох ландшафтних дизайнерів і скульпторів, але зазвичай вони цінують камінь за грубу фактуру і свої роботи створюють на контрасті рубаних жорстких ліній каменю і м'якою текучої грації зелених насаджень.

Новозеландець Кріс Бут - майстер, який використовує у створенні своїх творів камінь, відкриває глядачеві зовсім іншу естетику цього природного матеріалу, творячи дивовижні «плетіння» з округлої форми каменів-голяшів.

Бут, як і всі умільці по каменю, починав працювати з цим матеріалом в традиційному ключі. Так, у багатьох приватних володіннях і парках Новій Зеландії та інших країнах в Європі досі збереглися його дивовижно гарні скульптури зі сланцю. Одна з найбільш яскравих його абстрактних інсталяцій знаходиться в Ерроутауні.

Але в останні роки майстер змінив не тільки робочий інструмент, але і концепцію творчості. Тепер Бут замість чорного сланцю грубих обрисів використовує для створення своїх нових статуй обточені вітрами і часом гладкі шматки вапняку, від чого композиції художника нагадують величезні в'язані полотна.

Тим не менш, твори майстра мають не тільки художню, але й набувають історичну цінність. Композиція Кріса Бута, яку він назвав «Печера», зібрана з п'яти тисяч вапнякових булижників на місці древнього святилища «Такаханга Мара» народу маорі. Його печера має пряму конотацію з давніми уявленнями про «священних духів місцевості».

Незважаючи на те, що мистецтво Кріса Бута має фізичне підгрунтя, його твори ефемерні й наповнені філософським підтекстом про цілісність природного та рукотворного, створеного безтурботною примхою випадку і думкою людини.