Дизайн восьми акрів землі, що оточує резиденцію при озері Маріон, — це природній майданчик, створений з мінімальним впливом на довкілля. Весь маєток озера Маріон охоплює двадцять два акри, включаючи загальні землі, водно-болотні угіддя та озерний берег. Озеро та водно-болотні угіддя були захищені від будь-якого зовішнього впливу на їхнє функціонування в межах ділянки, згідно місцевого кодексу.

Вісім акрів землі спочатку були у занепаді, вони позаростали інвазивними вічнозеленими рослинами та чагарниками, девальваючи екологічну різноманітність ділянки. Клієнти були налаштовані на відновлення ландшафту та його природної краси, із умовою, щоб уся територія могла бути доступною. Будинок стоїть на початково розробленій ділянці землі, що дозволило ландшафтному архітектору збалансувати решту ділянки з планами реставрації, мінімізувати вплив роботи та дизайну на довкілля, а також забезпечити зручний рух по ділянці, щоб насолоджуватися різноманітним ландшафтом. Такий план потребував значних зусиль для загального оновлення, а також розширення системи лінійних шляхів, й встановлення художніх об’єктів, побудованих з природних і переробних матеріалів.

У співпраці зі студією, спеціалізованій на реставраці середовищ проживання водно-болотних угідь, протягом трирічного періоду було вивчено і впроваджено численні стратегії управління та розробки, спрямовані на поліпшення різноманітності окремих біомів. В межах дубової савани, яка охоплює більшість півострова, ялівці та слабкі дерева були вилучені з метою розростання дубів та підтримки візуальної пористості навколишнього водно-болотного угіддя та озера. Спеціальна суміш із низькорослих трав прерій була засіяна, щоб створити ефектне різнотрав’я. Із кленово-липових лісів верхньої частини були вилучені крушини і жимолості, а також посаджені тіньолюбна осока, дикий імбир та папороті.

Гібридний рогіз, очеретяна трава та інші інвазивні види були видалені уздовж водно-болотних угідь для відновлення однорідної текстури натуральних берегових рослин.

З системою доріжок, загальною довжиною майже в милю, замовники, їхні діти та друзі можуть прогулюватись та насолоджуватися усіма 22 акрами: перетинати водно-болотні угіддя, гуляти дубовою саваною, ходити по кленово-липовому ліску аж до самого озера. Доріжки прокладені по прямій лінії, уникаючи великих дерев та мінімізуючи порушення природних середовищ існування. Лінійні шляхи простягаються, наскільки це можливо, без перерв, підкреслюючи топографічні зміни, притаманні тутешнім екологічним зонам. Переходи посилюють зони, завдяки чому центральне місце проекту стало збірною точкою усіх прямих ліній.

Зони конвергенції будувалися як простір для зібрань та споглядання. Кожен простір має унікальні функції та геометричну відповідність з власним садом, характерним для біома, до якого він належить: сад медитації, плаваючий сад-гамак, вогнище, скульптурний курган та рекреаційні зони. На цих ділянках доріжка переходить у стіни, де є вбудовані зони для сидіння та лавки.

Була розроблена мінімальна палітра матеріалів для доріжок і збіжних областей. Основні шляхи виконані в бетоні, а в тих місцях, де вони зустрічаються з водою, матеріал змінюється на дерево. Була обрана 42-дюймова ширина доріжок, що спрямована на підтримання інтимного та споглядального характеру, вона є достатньо широкою для вміщення двох людей під час прогулянки.

Ландшафтний архітектор тісно співпрацював з містом, щоб пом'якшити вплив цього шляху на краю водно-болотних угідь та вдосконалити його, а також покращити додаткові 200 000 квадратних метрів ділянки, що безпосередньо приєднується до доріжок та водно-болотного буфера, розробленого ландшафтним архітектором і побудованого консультантами по відновленню водно-болотних угідь. Вони власноруч збирали обрізані гілки й створили з них художні інсталяції по всій території. Гілля з вилучених дерев стали острівками мистецтва, вони розширюють межі доріжок, й дозволяють угіддям плавно переходити у лісисту частину.

Для цього використовувалися різні частини дерев, включаючи 42 дюймові довгі патички, колоди та більш тонкі гілки з різною довжиною.

Інсталяції тонко підкреслюють зміни пір року, особливо гарно контрастуючи із снігом та льодом. З часом, вони будуть природньо перегнивати, утворюючи ресурс для ґрунту.

Дизайн повернув локацію до свого рідного ландшафту і створив різноманіття територій через рух і споглядання.

Назва апліканта: Coen + Partners

Роль учасника проекту: ландшафтний архітектор

Веб-сайт: www.coenpartners.com

Рік розробки: 2016-2017

Завершено: 2017 р

Розташування: Вудленд, Мінесота

Розмір: 8 акрів (22 акри, включаючи водно-болотні угіддя та озеро)

Ландшафтний архітектор: Шейн Коен, Джонатан Блазег, Метью Стюарт

Джерело:
—  https://www.alau.org.ua/ua/novosti-2/novosti-zelenogo-mira/260-peremozhets-2018-roku-u-kategoriji-sadi-maetok-pri-ozeri-marion-vid-coen-partners-ssha