Опале листя, яке українці зазвичай спалюють, шкодячи навколишньому середовищу, можна перетворювати у цінне добриво.

Як зазначають екологи, органічні відходи добре піддаються компостуванню — природному аеробному процесу розкладання за допомогою кисню та ґрунтових бактерій.

    «Подрібнене листя різних порід дерев треба змішати із землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1 та додати кухонні відходи, скошену траву або ж трохи азотного добрива (наприклад, сечi чи курячого посліду), — радять фахівці. – Кожен вид органічних рештків необхідно укласти шарами, товщина яких не перевищує 15 сантиметрів, бо процес компостування загальмується».

kompost-iz-listev.jpg

Аби отримати багате гумусом добриво, необхідно дотримуватись певних умов, наголошують експерти.

    «Місце для компостування повинно знаходитися за 15 метрів від джерела питної води, бути у напiвзатiнку та добре провітрюватись, — розповідають екологи. — Висота i ширина компостної маси не повинна перевищувати 100-150 сантиметрів, а от довжина може бути необмежена».

Компостування має три фази, кажуть експерти. «На першій фазі компост саморозігрівається внаслідок хімічних реакцій до 65 градусів, при яких вмирає переважна більшість хвороботворних організмів і гине насіння бур'янів, разом з тим органічні рештки розкладаються при інтенсивній діяльності бактерій і мікроорганізмів, — пояснюють фахівці. — Під час другої фази матеріали розкладаються на стійкі речовини, які утворюють гумус, температура починає знижуватися, компост стає бурого кольору і набуває структури грунту, а під час третьої — компост стає однорiдним, пухким, темним і починає пахнути як лісовий грунт».

Компост, який визріває 12-24 місяців, необхідно перемішувати 1-4 рази, аби забезпечити доступ кисню у всі шари, а також поливати водою, утримуючи вологість на рівні 50–60%, додають експерти. «Компостований матеріал на дотик повинен бути як добре викручений рушник, — зазначають фахівці. — Закладати його потрiбно у верхнiй шар грунту на глибину 7-10 см».

За словами агронома Степана Ковалика, господар, який зібрав у компост рослиннi рештки з усієї дачної дiлянки, наступного року отримає добрива для половини грядок.

    «Закладаючи компост, ми позбавляємо себе зайвої роботи i матерiальних витрат, — пояснює фахівець. — Через рiк з такого листя ви матимете гарний перегнiй, яким удобрюватимете город».

Якщо хочеться якнайшвидше отримати добриво з компостної купи, то рештки бажано дрiбнити, а сам компост частiше перемiшувати та поливати ЕМ-препаратами, наголошує агроном. «Готове добриво має нагадувати пухкий родючий грунт i не смердiти гниллю", — підкреслює Степан Ковалик.

Написати коментар (0)


Для розміщення виставки у календарі напишіть в редакцію порталу.

%EXHIBITION_1%