fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_1.jpg
Садівництво – тобто садові ділянки для землеробства городян – зовсім не "радянський" винахід: у 1798-98 роках Шлезвіг-Голштинським губернатором Карлом Гессеном-Касселем були виділені ділянки для голодуючих сімей заводських робітників заводів, щоб ті змогли вирощувати овочі і фрукти для свого прожитку. Це були перші спеціальні садки для міських жителів. Згодом вони були організовані ще в 19 німецьких містах, і отримали в народі назву «Карлові».

Батьком ж ідеї сучасних садівничих товариств у сучасному їх вигляді вважається німецький лікар-натурапат і викладач Лейципгського університету Даніель Моріц Шребер (1808-1861). Однак, насправді, його задумка лише лягла в основу майбутніх садів. Шребер запропонував ідею майданчиків, де діти з небагатих робочих сімей могли б проводити час, займаючись фізичною роботою і гімнастичними вправами. Перша така площадка була створена в 1864 році в Лейпцигу в парку Іоаханни Ернстом Хаусчайлдом вже після смерті доктора Шребера. Майданчик назвали в честь покійного автора ідеї – Шребергартен (Сад Шребера). Трохи пізніше на місці цього майданчику Хенріком Гесселем були закладені перші садові ділянки, щоб діти могли тісніше спілкуватися з природою і займатися творчою працею на землі. Незабаром до дітей з задоволенням приєдналися і їх батьки, які взяли ці дитячі земельні наділи на своє утримання. Перше в світі офіційне садівниче товариство зі своїм статутом і 100 ділянками було утворено в 1869 році. В даний час ця територія збереглася, і з 1996 року оголошена історичним пам'ятником – Німецьким музеєм садівництва.

Промислова революція в Європі поламала життєві підвалини багатьох шведських сімей: фермери і селяни почали переселятися в міста за кращим життям. Але очікуване благополуччя міського життя виявилося ілюзорним для багатьох переселенців з сільської місцевості. Міста зустріли їх забрудненим повітрям і недоліком свіжої здорової їжі. Переселенці були позбавлені звичної фізичної активності і постійного контакту з живою природою. Все це є причиною поширення серед колишніх сільських жителів психічних розладів, алкоголізму та агресивної асоціальної поведінки. Тяжкий стан душ нового робітничого класу стало чинити істотний вплив на продуктивність праці і багато європейських політиків й інтелектуалів турбувалися шляхами вирішення цієї проблеми. Одним з кращих способів повернути душевну рівновагу та підвищити продуктивність праці на виробництві було визнано працю на індивідуальній садовій ділянці в садівництві.

У Скандинавії садівництва для городян вперше з'явилися в Данії, а в Швеції перша садівнича громада-колонія була побудована в 1904 році. За короткий проміжок часу садово-городні товариства-колонії стали заповітною мрією і значною частиною культури шведського робочого класу. Садові ділянки дозволили колишнім сільським сім'ям не тільки повернути загублений в місті контакт з природою, але й поповнити своє меню свіжими корисними продуктами, вирощеними на дільницях. У деяких садівничих колоніях навіть дозволялося тримати птицю і дрібну худобу. У 1906 році міська влада Стокгольма виділили перші маленькі земельні наділи для маленьких дач, які й утворили перші колонії. Мешканці міста могли отримати доступ до землі, яка забезпечувала як рекреаційні можливості так і додавала до мізерного міського раціону фрукти, картоплю, овочі і коренеплоди. У Швеції садівництва допомогли країні вирішити продовольчу проблему після Другої світової війни. Тоді уряд наділив шведів безліччю маленьких дачних ділянок для вирощування продовольства для кожної сім'ї.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_2.jpg
В даний час у Швеції налічується близько 25 тисяч садових ділянок і близько 300 садівничих асоціацій, які керують цими садівництвами. В Німеччині налічується близько мільйона садових ділянок. Слідом йдуть Польща – 850 тисяч ділянок і Словаччина – 130 тисяч ділянок. Садові товариства є в Австрії, Бельгії, Великобританії, Данії, Люксембурзі, Нідерландах, Норвегії, Фінляндії, Франції і Швейцарії.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_3.jpg
Найвідоміше шведське садівництво-колонія знаходиться поруч з центром Стокгольма – в парку Тантолунден і носить назву Танто (Південне і Північне). Ці колонії були організовані міською владою в 1917 році для сімей робітників цукрової фабрики, на місці ділянок, що стихійно виникли ще в 1915 році. Незважаючи на зростання міста, колонія збереглася на своєму місці до наших днів і є однією з найбільших (111 ділянок) і бажаних садівничих колоній в Швеції. Вхід в садівництво лежить через міський парк.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_4.jpg
Дістатися до садівництва Танто можна на метро до станції Hornstull (червона гілка).
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_5.jpg
Садівництво Танто знаходиться практично в центрі Стокгольма – на острові Сьодермальм.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_6.jpg
Шведські садівники залишають свої автомобілі на громадській парковці: по доріжках садівництва можна пересуватися пішки або на велосипеді. Не можна вигулювати по садівництву і собак. Обмежень для котів не існує.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_7.jpg
Під час II Світової війни в Танто розташовувалися позиції зенітної батареї.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_8.jpg
Спочатку ділянки в садівництві Танто були невеликими – від 1 до 2-х соток. У 1970-х розміри нових дачних ділянок збільшили до 7,5 соток. Вся земля садівництва перебуває в оренді, і існують жорсткі правила землекористування та будівництва.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_9.jpg
Якщо житель Стокгольма захоче отримати тут звільнену ділянку, то йому доведеться чекати своєї черги 20-25 років, вносячи щорічно плату в розмірі 50 крон за перебування в листі очікування. Тому в чергу на отримання ділянки не приймають людей старше 45 років.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_10.jpg
Всі паркани в шведському садівництві одноманітні і пофарбовані в традиційний колір Фалу Ред. Вулиці садівництва висвітлюються вуличними ліхтарями.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_11.jpg
Ліхтарі вуличного освітлення вулиць можуть бути невеликими на важкодоступних ділянках (садівництво розташоване на схилі).
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_12.jpg
Ніяких проблем з постачанням електроенергією в шведському садівництві немає: держава прокладає підземні електричні комунікації, електричні компанії не вимагають хабар за підключення будинку в садівництві, голови садівництв не намагаються пропускати гроші за електроенергію через свої руки, а садівникам навіть не приходить думка красти електроенергію. Чудеса! Можливо коли-небудь буде і в нашій країні.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_13.jpg
Вулички садівництва засипані відсівом. Є водовідвідні канави. Прокладений річний водопровід з поліпропіленових труб.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_14.jpg
Розмір щорічних членських внесків в садівництві залежить від розміру ділянки і може досягати 28 тисяч рублів в рік за ділянку розміром 6 соток. На відміну від України садівникам в Швеції припадає погоджувати з правлінням всі дрібниці, здатні змінити вигляд ділянки: навіть будівництво нового або реконструкцію старого парника.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_15.jpg
Чи треба говорити, що у шведських садівництвах принципово неможливі триметрові глухі паркани та інші «краси» вітчизняних СНП? У Швеції неслухняних членів тут же виключать з колонії і передадуть їх ділянку черговику. Виключити з членів колонії можуть і за неналежну поведінку.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_16.jpg
«Червоний будиночок на картопляному полі» – з початку XIX століття в країнах Скандинавії та Фінляндії цей образ був символом тихого сімейного щастя: «є будинок, є сім'я, і є чим її годувати». Всі споруди на садівничій ділянці не можуть бути більше визначених розмірів. Так будинок може бути розміром максимум 14 м2, мати відкриту веранду площею 6 м2 та сарай 3 м2.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_17.jpg
Як правило, садові будиночки мають дві кімнати – одну з невеликим ліжком або диваном і пічкою-буржуйкою. Менша кімната зазвичай використовується для заготівлі врожаю. Але більшість садових будиночків має розмір не більше 6-8 метрів, так як є історичними будівлями, зведеними за старими правилами.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_18.jpg
Приклад сучасної дачної будівлі в шведському садівництві з міні-бруса. Випускаються будинки з міні-бруса товщиною від 4,5 до 7,5 см. Для теплого часу року при наявності печі або нагрівника такої товщини стін садового будиночка цілком достатньо.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_19.jpg
Для бажаючих використовувати садовий будинок в зимовий час існує варіант конструкції з подвійними стінами з міні-бруса із шаром утеплювача.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_20.jpg
Більшість садів представляють собою гарну суміш овочевих посадок і квітників. Шведські садівники вирощують флокси, запашний горошок, манжетку, жоржини, петунії, настурції, маргаритки, нігтики, клематис, півонії та троянди.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_21.jpg
Овочеві посадки в основному висаджуються з садівничого інтересу, а не для прогодування членів сім'ї.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_22.jpg
До пристрою грядок шведські садівники підходять дуже ретельно. На грядках вирощують цибулю, топінамбур, капусту, моркву і шпинат, огірки, мангольд і петрушку з часником.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_23.jpg
Лаконічний скандинавський дизайн додає неповторну чарівність міні-садам у шведських магазинах. Втім, красиві квіткові клумби щедро прикрашають і шведські міста.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_24.jpg
У садівництві Танто вирощують картоплю, буряки, полуницю, горох і боби і салат. У садах ростуть аґрус, яблуні та сливи. Деяким вдається виростити і виноград.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_25.jpg
Поряд з садівництвом Танто розташований яхт-клуб.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_26.jpg
Перші будинки в цьому шведському садівництві будувалися з коробок з-під цукру, оскільки ділянки були виділені для робітників цукрового заводу.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_27.jpg
Сарайчик в цьому шведському садівництві повинен мати площу не більше трьох квадратних метрів.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_28.jpg
Дошка оголошень шведського садівництва: жодних згадок про несплату внесків...
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_29.jpg
План шведського садівництва Південний Танто.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_30.jpg
Крім таких садів, у Швеції традиційно існують заміські будинки або котеджі («торп») і літні дачі, не об'єднані в садівничі колонії – «соммерстуга» (літні хатини). За даними державної статистики, на 700 тисяч шведських сімей з дітьми припадає 680 тисяч «літніх хатин». Незважаючи на свою літню назву, багато «літніх хатин» з успіхом використовуються цілорічно. Але пік дачного сезону у Швеції починається після Великодня і триває до кінця вересня.
fotoreportaj_sadivnictvo_v_shvecii_31.jpg
Два типових садових будиночка з інтер'єрами 20-х і 40-х років ХХ століття з садівництва Танто були передані для зберігання в музей під відкритим небом Скансен, де їх може побачити кожен охочий. Втім, і садівнича колонія Танто завжди відкрита для відвідувачів. Коли будете в Стокгольмі – не пропустіть можливості познайомиться зі шведським садівничим товариством ближче! Також подивіться, як виглядають шведські заміські будинки і дачі.


Написати коментар (0)

Популярні статті цієї рубрики:


Рекомендуємо компанії цього напряму:

БЛОК ВІЛЬНИЙ
Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте пакет послуг "Бізнес"

Замовити!
База компаній