Ірландський сад Джеймса Таррелла. Природна обсерваторія для єдиного спостерігача

Американський художник Джеймс Таррелл (James Turrell) відноситься до плеяди каліфорнійських концептуалістів, які в кінці 1960-х років заявили, що об'єкт як предмет мистецтва – це пройдений етап. Вони стали розробляти просторові проекти, побудовані на оптичних ефектах. Їх цікавив, насамперед, феномен безпосереднього або протікаючого в часі візуального сприйняття, переживання чистого сенсорного досвіду та моментального відкриття, через процес спостереження, а також механічного пошуку тієї межі, де реальність розходиться з видимістю. (В цю групу під назвою California's Light and Space Movement входили також Роберт Ірвін (Robert Irwin) та Дуглас Уілер (Douglas Wheeler)). Свої перші оптико-просторові досліди Таррелл вибудовував в замкнутих просторах за допомогою галогенного світла, але в 1972 році художник задумує мегамасштабну модернізацію згаслого вулканічного кратера Роден в пустелі Північної Арізони в природну обсерваторію. Цей проект став найвідомішим твором Таррелла, і надихнув його на створення цілої серії інсталяцій за принципом «відкритого неба», названу Skyspaces («Небесні простори»). До цього концептуального ланцюжка відноситься і унікальний мінімалістичний сад The Irish Sky Garden Crater в ірландському графстві Корк.
«Ірландський небесний кратер-сад» також представляє собою природну обсерваторію, відвідувачем якої може стати будь-який бажаючий. Але концепція художника передбачає усамітнення, спостереження та медитативне занурення. «Я відчуваю, що моя робота зроблена для однієї людини, – говорить Таррелл. – Це ідеалізований глядач. Іноді ми занадто збуджені поспіхом, щоб побачити та оцінити що-небудь. Так я дивився на «Мону Лізу», привезену в Лос-Анджелес, протягом 13 секунд! Але зараз, коли більшу популярність набув рух, що ратує за повільний прийом їжі, я думаю, в самий раз організувати рух за повільне сприйняття предметів мистецтва».