Бахайські сади – восьме чудо світу (The Hanging Gardens of the Bahai)

Північна частина Ізраїлю, третє за величиною в країні місто-порт Хайфа. Тут на схилі гори Кармель розташована головна місцева визначна пам'ятка, яка прирівнюється до "восьмого чуда світу" – так звані "Сади бахаї". Це, насамперед, 19 декоративних терас, що обрамляють у вигляді 9 кіл Бахайські святині: головний "Храм Бахаїв" і комплекс адміністративних будівель. У єдиний комплекс також входить відновлений історичний квартал колонії німецьких тамплієрів (85 будинків з характерними червоними дахами, побудованих тамплієрами до 1875 р.).

Висячі сади, що "стікають" по схилу гори Кармель, – це пряме похідне бахайської релігійної доктрини, суть якої зводиться до загальної любові та гармонії. Вони нагадують хвилі, які розходяться від храму. Тераси виконані в перському стилі: майстерно підстрижені дерева та чагарники, ідеально доглянуті алеї та газони з квітниками, які декоративні в будь-який час року. На території садів висаджено близько 450 видів рослин, серед яких використовувані з часів Соломона. Єрусалимська сосна – високе дерево, вкрите корою бурого або попелястого кольору.

Олива (маслина) – вічнозелене дерево, яке рясно плодоносить. Маслини завжди дуже цінувалися, оскільки масло, що вичавлюють з них, було предметом торгівлі. Олива стала символом Божого благословення, миру та оновлення. Гілки цього дерева йшли на побудову куренів у свято Кущ. Оливкові гаї здавна розводилися і простими людьми, і царями. З маслин вичавлювали масло для Скінії, для помазання первосвящеників і царів. Дуб – в Ізраїлі його називають вічнозростаючим, тому що, коли дерево старіє і засихає, з-під кореня з'являються молоді паростки.

Ріжкове дерево – вічнозелене гіллясте дерево. З давніх часів його плоди замінювали біднякам хліб, тому їх називають іноді хлібом Святого Іоанна (Іоанн Хреститель харчувався ріжками в пустелі). У давнину з ріжків готували вино, годували худобу. Ними-то і хотів насититися згадуваний у Біблії блудний син.

Сикомора, або єгипетська смоківниця, описана в Біблії. Це широке, гіллясте, з широким зеленим глянсуватим листям рослина, плоди якої високо цінуються. Сикомора дає густу тінь, і тому її садили біля дороги для мандрівників. Смоковниця, або смоква, або фігове дерево (інжир) – з давніх часів Іудея рясніла цим деревом. Тінь смоковниці дуже густа, на Сході смоковниця стала символом благополуччя, і вираз "жити під фіговим деревом" (I Цар. 4.25) вжито саме в цьому значенні. Пальма – зображення пальми служило емблемою Іудеї на стародавніх єврейських монетах. Мірт – пахуче вічнозелене дерево. Мигдальне дерево – цвіте в січні-лютому і дає плоди у квітні. Жезл Аарона був зроблений з мигдалевого дерева. Тамарикс безлистий, Евкаліпт багатоквітковий, Лантана склепінчаста, Араукарія вузьколиста і т.д. Флора всюди майстерно гармоніює з дивовижними скульптурами і з кам'яними фонтанами (вони знаходяться на всіх рівнях садів). Водночас Бахайські сади здаються настільки природними, що начебто народжені в надрах Кармельських гір.

Знайомство з цим дивовижним парком починається з самої верхньої тераси, звідки кам'яні сходи запрошують відвідувачів до приємного спуску. По обидва боки сходів струмує вода, в дзеркальній поверхні водойм відбивається блакить неба. Химерна гра відображених у воді променів створює ефект присутності у казці. Але фонтани не тільки додають садам вишуканість і велич, а й привносять свіжість. Воду між тим витрачають економно – все, що виливається з фонтанів, стікає по жолобках уздовж сходів і т.д., проходить систему фільтрів, піднімається вгору і знову повторює свій шлях.

Архітектором терас став Фаріборс Сахба, який здобув популярність як проектувальник знаменитого "Храму Лотоса" в Нью-Делі. До речі, цей будинок приваблює відвідувачів більше, ніж Тадж-Махал. В одному зі своїх інтерв'ю архітектор розповів про те, що якоїсь особливої мети створити просто прекрасний архітектурний садово-парковий ансамбль не було. Адже у світі існує так багато гарних садів. Основним же завданням при створенні істинної перлини Хайфи стало зведення таких божественних садів, щоб відвідувачі могли зупинитися і подумати.

До речі, Бахайський комплекс створювався близько десяти років. А кошти на його зведення ($ 250 млн.) були зібрані за рахунок добровільних пожертвувань від членів Всесвітньої громади бахаїтів. Цікаво, що територія обслуговується силами волонтерів, що приїжджають на рік-два з різних країн, крім садівників, тому що у них специфічний досвід, необхідний для обробітку клумб, стрижки газонів і чагарників. Обслуговуючий штат становить 90 осіб. Багато з них вважають, що обробіток садів вже є процесом молитви бахаїтів.

У самому серці терас знаходиться її ключова фігура – храм з 40-метровим позолоченим куполом, гранітними колонами і стінами з італійського мармуру, який зачаровує своєю архітектурною довершеністю. Споруджений він у вигляді дев’ятикутової зірки (символу бахайської віри). Служить він одночасно і усипальницею. Це місце є одним з найбільш важливих святих місць для бахаїтів. У гробниці, найвідомішому символі Хайфи, покояться останки одного з двох засновників бахайської віри, відомого під ім'ям Баб. Будівництво храму-усипальниці в Хайфі було завершено в 1953 році.

Свої храми бахаїти називають "Будинки Поклоніння", або Машрікуль-Азкар (з арабської "Місце сходу хвали Божої"). Бахаулла повелів, щоб у кожній місцевості, де проживають бахаї, був зведений храм з дев'ятьма входами і одним куполом, що символізує єдність релігій. Цікаво, що перший бахайський молитовний будинок був споруджений в 1908 р. в Ашхабаді за проектом російського архітектора Волкова. У 1948 році він був серйозно пошкоджений землетрусом, а в 1963 році – підірваний радянськими властями.

З верхнього майданчика до Храму ведуть 600 сходинок (за іншими версіями, залежно від маршруту – їх 1700). Екскурсії водять вниз (нагорі дозволяється ходити тільки бахаїстам). Недалеко від Усипальниці є сад кактусів.

Серед інших, не менш прекрасних будов, оточуючих Храм, – резиденція Всесвітнього Дому Справедливості, Центр вивчення текстів, Міжнародний архів (прекрасно видимий з терас) і найновіша будівля Міжнародного центру навчання. Всі будівлі побудовані в стилі неокласицизму. Не менш розкішні сади оточують і могилу Бахаулли на півночі від Акко. Називають їх Аль-Баха, вони вважаються найсвятішим місцем у світі для представників бахайської релігії.

Висячі сади Хайфи мають комп'ютеризовану зрошувальну систему, що працює на основі метеорологічних даних. Таким чином, система зчитує вологість, і управляє сотнями клапанів, не даючи рослинам засохнути. У місцях саду, де необхідна вода, комп'ютер розподіляє воду за допомогою обприскувальної та крапельної системи. Що характерно, зрошення проводиться в нічний і ранковий час, щоб у спекотний день вода відразу не випаровувалася. Відносно водних потоків поточних вздовж сходів, вода тут також не витрачається даремно. У межах кожної тераси потоки води замкнуті круговою циркулюючою системою.

Бахайські сади називають восьмим чудом світу: якщо вдень вони потрясають вишуканістю та величчю, то ввечері, коли весь комплекс висвітлюється мільйонами вогнів, він стає схожий на діамант в сяючій оправі. На початку липня 2008 року міжнародна комісія всесвітньої спадщини ЮНЕСКО оголосила Бахайські сади в Хайфі і Акко місцями світової спадщини. Комісія постановила, що "Бахайські об'єкти представляють особливі універсальні цінності", тому вони повинні поповнити список культурної спадщини людства.

Проїзд:

Ізраїль, Хайфа.

Внутрішні сади відкриті щодня з 9.00 до 12.00, зовнішні сади – до 17.00.